Мондегрін. Володимир Рафєєнко
Це був напрочуд сонячний день та хороший початок відпустки. Хмари в небі літнє сонце, диван посеред білої кімнати, тиша, безкінечна та неосяжна. Ось в такій атмосфері закінчилася моя подорож дорогами мондігріну. Багато хто думає, що це книжка про війну. Це не так хоча війна там теж є. Війна в якій перемога закінчується смертю. Війна зі своєю пам’яттю. Через пізнання мови, що її формує. Але мова це не проблема — це щастя. Переказувати сюжет зовсім не має сенсу. Раджу почитати .
Leave a Reply